Історія сіл

Сучасна Петрашівка знаходиться за 18 км від районного центру - м.Ямпіль Вінницької області. Але на території сільської ради знаходяться ще й село Миронівка та хутір Хмелівщина. Петрашівка та Миронівка відмежовані природним бар'єром - річкою Мурафою. 

Існує народна легенда виникнення назви сіл. В Буші загинули всі люди, залишився тільки один старий Дорош. Дорош дуже горював за жінкою і друзями.  Сам він витісував кам’яні хрести на могили, а  три сини – Мирон, Михайло та Петро допомагали йому. Як поїхали загарбники, Дорош перебрався на другий бік  річки. Так і було названо цю місцевість Дорошівка.

Коли сини підросли, відправив він їх ще далі в ліс, бо татари і ляхи шарпали місцевість. Там де поселився Петро виникла Петрашівка, Мирон – Миронівка, Михайло – Михайлівка. 

Роком заснування Петрашівки та Миронівки вважається 1700р. Але чимало знахідок часів скіфів, трипільської культури говорять про те, що люди селилися тут набагато раніше. Наприкінці 18 - у 19 ст. в адміністративно-територіальному відношенні Петрашівка, Миронівка перебували в складі Подільської губернії, Ямпільського повіту. Селяни Петрашівки входили до державних селян. Миронівка була власністю поміщицьких братів Юнгів: Івана, Олексія, Григорія. Становище селян було дуже важким: панщина досягала до чотирьох днів, а були ще і інші повинності. Природно, що антифеодальний рух на Поділлі, який очолив Устим Кармелюк, знайшов відгомін на Ямпільщині. Народні перекази доносять до наших днів окремі епізоди про підтримку населенням Придністров’я цього руху народних мас. 

В селі Петрашівці розвивалось ремесло: робили кошики, вишивали рушники, ткали коври. Головним заняттям було землеробство. Вирощували жито, ячмінь, цукровий буряк, гречку. Займалися скотарством, функціонували промисли: бджільництво, рибальство, шовківництво.

Серед селян існував традиційний звичай сусідської взаємодопомоги толоки. Нею зводили житла, мости. Селяни відзначали свята, особливо зустріч весни, жнива. 

У Ю.Х. Сіцінського в «Истории Каменец-Подольской епархии» знаходимо деякі відомості про дані села. Вони належали до Яругського воєводства. В селі Петрашівці збудована церква на честь великомучениці Параскеви в 1863 році, а селі Миронівці – апостола Петра в 1867 році. Церковно-приходська школа існує з 1871 року. Протягом 1908-13 років в селах Миронівці і Петрошівці спостерігається класове розшарування селян. У декількох багатих сімей зосереджувалася значна кількість землі. 

В 1920 році створюється і діє сільська рада, її першим головою був Шпотаковський Іван Арсентійович. 1929 року утворено колгосп «Шляхом Леніна», який очолив Сандул Омелян Васильович. В 1934 році закрили церкву святої Параскеви (яка до 1993 року була колгоспним складом) і церкву апостола Петра (яка була шкільною їдальнею).

В 1936 році в селі появився перший трактор «Форзон» - Борсук Федір був першим трактористом.

17 липня 1941 року німецько-фашистські війська окупували село. В перші дні фашисти встановили нові порядки: грабували і били жителів села. Старостою був Гловацький Семен, проте він допомагав підпільній організації. Партизани Андріївський Леонід, Трофімов Леонід, Галушкін закликали людей не коритися владі.

17 березня 1944 року радянські війська очистили Ямпіль від загарбників. Першою в село увійшла 57-ма мотострілкова бригада під командуванням Шамардіна. Під час визволення нашого села загинуло 10 солдат, з яких 9 відомі: Батайкін, Бондарів, Зброя, Кусенко, Лохов, Ремезов, Сергєєв, Шаботенко, Журов і невідома медсестра. З сільського кладовища (могила №767) в 1953 році їх поховано в центрі села. Могилу старанно доглядають учні місцевої школи.

В селі споруджено пам’ятник загиблим воїнам, на плитах викарбувано імена 334 загиблих: 148 жителів села Петрашівки, 154 – села Миронівки і 10 – Хмелівщини.

rada.org.ua - портал місцевого самоврядування

 

Погода в Україні

Логін: *

Пароль: *